Таврійська державна агротехнічна академія
Кафедра “ Аналіз і фінанси”
Банківська система України
Виконала Пальцева С.В.
Перевірила Радченко Н.Г.
м. Мелітополь
2005р
Банківська система України очолюється та регулюється Національним банком України, який є головним її елементом.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України.
Національний банк має статутний капітал, що е державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а при необхідності — Державний бюджет України.
Відповідно до ст.; 4 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках — також за рахунок Державного бюджету України. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його певному господарському віданні. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами. Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Національний банк України не має за мету одержання прибутку. Плановані доходи та витрати Національного банку відображаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій, встановлених Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України». Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.
Планування і облік доходів та видатків, а також формування фондів та резервів Національне банку здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою Національного банку України.
Національний банк України як суб'єкт правовідносин наділений специфічним правом — правом законодавчої ініціативи. Дане право закріплене у от. 93 Конституції України. Особливо потрібно звернути увагу на те, що, відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.
Використовуючи надане йому законом право, Національний банк України активно займається нормо творчою діяльністю, готуючи інструкції, положення, вказівки та інші документи нормативного характеру, і заповнює ними прогалини в правовому середовищі функціонування банківської системи. За час існування Національного банку України прийнято близько 600 документів нормативного характеру. На сьогодні чинними є більш як 250.
Національний банк України регулює діяльність банківської системи в цілому, організовує і здійснює міжбанківські розрахунки, має монопольне право на випуск в обіг грошей, установлює курс грошової одиниці відповідно до-валют інших країн, створює та забезпечує діяльність державної скарбниці України.
Діяльність Національного банку України спрямована на забезпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансування і розрахунків у господарстві.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність означає:
1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;
2) призначення та звільнення Президентом Україні; половини складу Ради Національного банку;
3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;
4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;
5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік Інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.
Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку. Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів. Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні .органи виконавчої влади на запит Національного банку надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу.
Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.
Голова Національного банку або за його дорученням одні; із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
Відповідно до чинних нормативних актів України, Національний банк виконує традиційні функції, характерні для банку, який очолює банківську систему держави.
Проаналізуємо функції Національного банку України.
Центральний банк. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:
ст. 99 Конституції України, де передбачено, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Центрального банку держави — Національного банку України;
ст., 100 Конституції України, де передбачено, що Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює. контроль за її проведенням;
п. 11 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших кредитних установах, де міжнародне співробітництво передбачено на рівні центральних-банків;
п. 5 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України встановлює порядок надання ліцензій на ведення банківських операцій, а також інших ліцензій у випадках та за процедурою, передбачених законом;
п. 9 ст. 7 Закону Україні; Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;
ст. 2 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України є центральним банком держави та особливим центральним органом державного управління;
ст. 62 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України у разі порушення комерційним банком банківського законодавства, проведення ризикових операцій, що загрожує їх платоспроможності та інтересам вкладників і кредиторів, застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу.
Емісійний центр. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:
п. 1 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Правління Національного банку України приймає рішення про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;
ст. 34 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку;
положення про Банкнотну фабрику при Національному банку України, де передбачено, що Банкнотна фабрика є окремим підрозділом Національного банку, який займається вирішенням питань, пов'язаних з виготовленням національної валюти.
Орган валютного регулювання та контролю. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:
п. 12 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»., де передбачено, що Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;
ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства Україні! про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання належить
1) видання нормативних актів щодо ведення салютних операцій;
2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
ст. 46 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк проводить дисконтну та девізу валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження. Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют. Національний банк здійснює девізу валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках:
ст. 40 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв;
ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного регулювання Національний банк:
здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України;
складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування:
визначає способи встановлення І використання валютних (обмінних), курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті :;бо розрахункових (клірингових) одиницях;
ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного контролю Національний банк:
здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України;
забезпечує виконання уповноваженими банками валютного контролю.
Орган банківського нагляду. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:
п. 8 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України здійснює банківський нагляд;
ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, то Правління Національного банку приймає рішення про встановлення економічних нормативів для банків;
ст. 58 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк, відповідно до визначеного ним порядку, встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам (пов'язаним особам); наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком;
ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що для захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи:
граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів;
показники ліквідності балансу;
розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національному банку України;
максимальний розмір ризику на одного позичальника.
Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком.
Банк банків. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:
ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України:
1) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує: систему рефінансування;
2) встановлює ;для банків та інших фінансово-кредитних установами правила проведення банківських операцій, бухгалтерсь-.1. кого обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
3) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної-інформації та статистики платіжного балансу;
4) визначає систему, порядок ; форми платежів, у тому числі уїж банками та фінансово-кредитними установами;
ст. 40 Закону України «Про Національний банк1 України», де передбачено, що Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи:'
ст. 29 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що Національний банк надає позички комерційним байкам при нестачі коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих па себе зобов'язань;
положення «Про міжбанківські розрахунки в Україні», де передбачено, що Національний банк, відповідно до покладених на нього функцій, здійснює автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції;
1) надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності, за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
2) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
3) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;
4} відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках ; веде рахунки банків-кореспондентів;
5) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
6) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінне каміння та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
7) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;
приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;
9) видає гарантії і поруки, відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;
10) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування; відсотків;
11) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
12) веде особисті рахунки працівників Національного банку;
13) веде рахунки міжнародних організацій;
14) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, за рішенням суду.
Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.
З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків і згідно зі статтями 7, 15, 44 Закону України «Про Національний банк України» та іншим чинним законодавством, Національний банк України визначив порядок видачі комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій..
Ліцензування — порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України та якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів.
Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, що визначені нормативними актами Національного банку України.
Філії комерційних банків здійснюють банківські операції згідно з Положенням про філію та лише за умови наявності і в межах дозволу, наданого банком — юридичною особою. Такий дозвіл має бути виписаний на бланку комерційного банку, підписаний Головою Правління банку або його заступником і засвідчений печаткою банку.
Копія дозволу в триденний строк надається територіальному управлінню Національного банку України за місцем розташування філії та головного банку — юридичної особи.
Здійснення банківських операцій без ліцензії Національного банку України тягне за собою відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України.
Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються банківські операції, перелічені в статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність.
Національний банк України видає банкам ліцензію на здійснення таких банківських операцій:
1. Касове обслуговування клієнтів.
2. Перевезення грошове-валютних цінностей та інкасація грошових коштів.
3. Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.
4. Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України.
5. Ведення рахунків банків-кореспонденті в (резидентів) у грошовій одиниці України.
6. Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів.
7. Проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.
8. Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку.
9. Кредитування юридичних І фізичних осіб та фінансовий лізинг.
10. Факторинг.
11.Вкладення коштів у статутні фонді: Інших юридичних осіб.
12. Залучення депозитів юридичних осіб.
13. Залучення депозитів фізичних осіб.
14. Емісія цінних паперів.
15. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.
16 Неторговельні операції з валютними цінностями.
17 Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті.
18. Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.
19- Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.
20. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.
21. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. •
22. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.
23. Валютні операції на міжнародних ринках.
24. Операції з банківськими металами на валютному ринку України.
25. Операції з банківськими металами на міжнародних ринках.
26. Фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.
27. Видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі.
28. Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.
29. Управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів.
30. Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.
У разі створення комерційного банку із стовідсотковою участю Іноземного капіталу Правління Національного банку України, враховуючи досвід роботи, наявність спеціалістів відповідної кваліфікації, технічні умови для здійснення банківських операцій, може прийняти рішення щодо видач; такому банку ліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземній закотах, не враховуєш при цьому вимоги щодо терміну функціонування банку.
Таким же чином може поступити Правління Національного банку у разі створення нового комерційного банку внаслідок реорганізації банку, що мав ліцензію на здійснення певних банківських операцій. Ліцензія на здійснення банківських операцій при цьому видасться у межах ліцензії банку, що реорганізувався.
У разі якщо діючий банк бажає отримати ліцензію на розширення своєї діяльності, він повинен ; крім вище переліченого, дотримуватися обов'язкових умов .
Комерційний банк для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій подає до Національного банку України документи, передбачені положенням Національного банку України від 06.05.98 року «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій». Це такі документи:
клопотання банку про видачу ліцензії на здійснення банківських операцій;
бізнес-план банку на перші три роки його діяльності;
відомості, що підтверджують високий професійний рівень керівників відповідних підрозділів, які повинні відповідати кваліфікаційним вимогам Національного банку України;
відомості про забезпеченість банку необхідним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам Національного банку України;
відповідні внутрішні положення банку, що регламентують здійснення ним банківських операцій, а також інші документи.
Банки, що створюються і готові до діяльності, на яку вони бажають отримати ліцензію, разом із документами, які подаються для їх реєстрації, можуть подавати клопотання (з переліком операцій, які банк бажає виконувати відповідно до його бізнес-плану) про отримання ліцензії та передбачені Національним банком України документи.
Література:
1.Карманов Є. В. Банківське право України – Харків, 2000, с. 63-80
2.Сас Б. Незалежність Центрального банку// Банківська справа, 2001, №6, с. 21-25
3.Султан Х. М., Руда О. Оцінка нового Закону України «Про Національний банк України» в контексті автономії центральних банків// Економіст, 2000, №3, с. 71-79