Реферат
на тему:
М ’язова система. Підошовний апоневроз. Стегновий трикутник. Стегновий канал. Підколінна ямка.
План.
Підошовний апоневроз.
Стегновий трикутник.
Стегновий канал.
Підколінна ямка.
Підошовний апоневроз.
Фасція гомілки продовжується на стопу, де розрізняють тильну фасцію стопи та підошовний апоневроз. Тильна фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, між якими розміщуються сухожилки м'язів – розгиначів. Від підошовного апоневрозу відходять міжм'язові перегородки, які разом з кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для присередньої, серединної та бічної груп м'язів.
Стегновий трикутник.
Топографічно стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику. Який зверху обмежений повинною зв’язкою, присередньо-довгим привідним м’язом, а збоку – кравецьким м’язом. У межах трикутника знаходяться стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і вузли. Продовженням стегнового трикутника (його верхівки) є привідний канал, що з’єднує його з підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну призму, присередню стінку якої утворює великий привідний м’яз, бічну – присередній широкий м’яз, а передню – сухожилкова перетинка, натягнута між зазначеними м'язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А от вихідних отворів з каналу два – нижній та передній. Нижній отвір – це сухожилковий розтвір, який розміщується між волокнами сухожилка великого привідного м’яза, а передній – отвір у сухожилковій перетинці. У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому та, що скрізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній – низхідна артерія коліна та прихований нерв.
3. Стегновий канал.
В нормі не існує і виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Довжина каналу від 10 до 33 мм. Розрізняють зовнішній та внутрішній отвори каналу, а також передню, задню і бічну стінки.
Крізь зовнішній отвір стегнова грижа виходить під шкіру стегна. Внутрішній отвір, або кільце, стегнового каналу обмежений спереду пахвинною зв’язкою; ззаду – клубово-гребінною дугою; присередньо-лакунарною зв’язкою та збоку – стегновою веною. Передня стінка каналу утворена ворехневою пластинкою широкої фасції; задня – глибокою пластиною цієї ж фасції та бічна – стегновою веною. Присередня стінка каналу відсутня, оскільки поверхнева і глибока пластинки широкої фасції присередньо зливаються між собою.
4. Підколінна ямка.
Верхівка привідного каналу відкривається в підколінну ямку, що за формою нагадує ромб. Ямка обмежена зверху двоголовим м’язом, стегна та півперетинчастим м’язом, а знизу – присередньою і бічною головками литкового м’яза. Цей утвір заповнений жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.
Широка фація безпосередньо продовжується в фасцію гомілки. Від неї відходять передня і задня міжм’язові перегородки гомілки і прикріплюються до малогомілкової кістки, внаслідок чого утворюються кістково-волокнисті піхви для м'язів передньої, задньої та бічної груп.
У нижній третині гомілки фасція ущільнюється і утворює верхній та ніжній удержувачі м'язів – розгиначів, а нижче від цих утворів розміщуються верхній і нижній удержувачі малогомілкових м'язів. Між присередньою кісточкою і п’ятковою кісткою знаходиться щільний удержувач м'язів-згиначів. Ці утвори притискують сухожилки м'язів до кісток і тим самим фіксують їх.